понеділок, 20 квітня 2015 р.
Українські традиції
Магічна ніч на Івана Купала: традиції, ворожіння...
Традиційно в ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) по всій території України проходять магічні дійства. Неординарні купальські обряди – стрибання через вогнище, плетіння вінків, ігрища та хороводи навколо ляльок-опудал – здавна знаходять прихильників серед українського народу. Магічне та колоритне язичницьке Купало або Купайло святкували 23–24 червня – у день літнього сонцестояння, коли ніч була вдвічі коротша за день. Після прийняття християнства та "нашарування" вірувань українці почали відзначати народне свято з новою назвою "Івана Купала" за юліанським календарем, а за вживаним нині григоріанським воно зсунулося у ніч з шостого на сьоме липня. Усі обряди на Купала є значною мірою містичними. Чимало з них сьогодні залишаються нерозгаданими. До кінця не зрозуміло, ким є сам Купало, головний персонаж свята: чи то бог достатку, чи кохання. Інша головна дійова особа – Марена – теж має декілька витлумачень. Ці святкові божества уособлюють чоловіче (сонячне) та жіноче (водяне) начала. Молодь виготовляє спеціальні ляльки-опудала Купала та Марени та традиційно "хоронить" їх – спалює або топить. Очищення вогнем та водою має важливе значення в купальській обрядовості. Вогонь розпалюють ввечері і підтримують полум'я аж до ранку. Стрибки через купальське вогнище супроводжуються примовляннями та ворожіннями "на силу, на здоров'я, на красу, на врожай". Святковим ранком усі мають скупатися у цілющій воді. Ще здавна Купала вважають святом молоді, святом кохання. Дорослі чоловіки та жінки теж приходять на гуляння, однак участі у співах вони не беруть. Важливим аспектом купальських свят є пошук пари, створення сім'ї. Ворожіння на кохання, на одруження – кидання вінків, здавна мало символічне значення. Дівчата власноруч збирали та плели два вінки, які наступного ранку кидали на воду. Якщо два вінки зійдуться – цього року утвориться пара і дівчина одружиться. Якщо один вінок тонув – дівчина цього року заміж не вийде. Згідно з народними легендами, в Києві на Івана Купала вся нечисть збиралася на Лисій горі і потім розходилася містом в пошуках жертв. Щоб уберегти своє житло, будинок з усіх боків обкладали гілками калини, вільхи, ліщини та верби. Язичники і зараз радять це робити, а ще у жодному разі не спати цієї ночі - мовляв, можуть напасти злі духи. Ще одне знамените повір'я – що в ніч на Купала розквітає папороть. Той, хто знайде таку квітку, стане знахарем, і жоден скарб від нього не сховається. Щоправда, вчені кажуть, що папороть не цвіте, але повір'я має своє обґрунтування. "Існує дуже рідкісний вид папороті. Вона не квітне, але має колосовидне утворення, яке нагадує квітку", - розповіла біолог Тамара Нікітіна. Існує повір'я, що на Івана Купала здійснюються будь-які бажання. "У цей день дуже сильна енергетика, небо відкрите для прохань", - каже езотерик Тимофій Вольф. Існують і народні прикмети. Наприклад, бажання збудеться, якщо в ніч з 6 на 7 липня перелізти через 12 городів.
.jpg)
Традиційно в ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) по всій території України проходять магічні дійства. Неординарні купальські обряди – стрибання через вогнище, плетіння вінків, ігрища та хороводи навколо ляльок-опудал – здавна знаходять прихильників серед українського народу. Магічне та колоритне язичницьке Купало або Купайло святкували 23–24 червня – у день літнього сонцестояння, коли ніч була вдвічі коротша за день. Після прийняття християнства та "нашарування" вірувань українці почали відзначати народне свято з новою назвою "Івана Купала" за юліанським календарем, а за вживаним нині григоріанським воно зсунулося у ніч з шостого на сьоме липня. Усі обряди на Купала є значною мірою містичними. Чимало з них сьогодні залишаються нерозгаданими. До кінця не зрозуміло, ким є сам Купало, головний персонаж свята: чи то бог достатку, чи кохання. Інша головна дійова особа – Марена – теж має декілька витлумачень. Ці святкові божества уособлюють чоловіче (сонячне) та жіноче (водяне) начала. Молодь виготовляє спеціальні ляльки-опудала Купала та Марени та традиційно "хоронить" їх – спалює або топить. Очищення вогнем та водою має важливе значення в купальській обрядовості. Вогонь розпалюють ввечері і підтримують полум'я аж до ранку. Стрибки через купальське вогнище супроводжуються примовляннями та ворожіннями "на силу, на здоров'я, на красу, на врожай". Святковим ранком усі мають скупатися у цілющій воді. Ще здавна Купала вважають святом молоді, святом кохання. Дорослі чоловіки та жінки теж приходять на гуляння, однак участі у співах вони не беруть. Важливим аспектом купальських свят є пошук пари, створення сім'ї. Ворожіння на кохання, на одруження – кидання вінків, здавна мало символічне значення. Дівчата власноруч збирали та плели два вінки, які наступного ранку кидали на воду. Якщо два вінки зійдуться – цього року утвориться пара і дівчина одружиться. Якщо один вінок тонув – дівчина цього року заміж не вийде. Згідно з народними легендами, в Києві на Івана Купала вся нечисть збиралася на Лисій горі і потім розходилася містом в пошуках жертв. Щоб уберегти своє житло, будинок з усіх боків обкладали гілками калини, вільхи, ліщини та верби. Язичники і зараз радять це робити, а ще у жодному разі не спати цієї ночі - мовляв, можуть напасти злі духи. Ще одне знамените повір'я – що в ніч на Купала розквітає папороть. Той, хто знайде таку квітку, стане знахарем, і жоден скарб від нього не сховається. Щоправда, вчені кажуть, що папороть не цвіте, але повір'я має своє обґрунтування. "Існує дуже рідкісний вид папороті. Вона не квітне, але має колосовидне утворення, яке нагадує квітку", - розповіла біолог Тамара Нікітіна. Існує повір'я, що на Івана Купала здійснюються будь-які бажання. "У цей день дуже сильна енергетика, небо відкрите для прохань", - каже езотерик Тимофій Вольф. Існують і народні прикмети. Наприклад, бажання збудеться, якщо в ніч з 6 на 7 липня перелізти через 12 городів.
Підписатися на:
Дописи (Atom)